Наталія Нікітенко - Product UI/UX дизайнер і мама дочки з порушеннями зору на шляху до кращого візуального контенту. - Український гідрометеорологічний інститут ДСНС України та НАН України
Далеко не всі, хто створює візуал, — професійні дизайнери. Далеко не кожен створений візуал (сайти, друковані матеріали чи візуал для соцмереж) можуть прочитати та зрозуміти навіть люди зі 100% зором. У своєму дослідженні я розбиралась: «Чому так?» і «Як можна це змінити?».
Що креатори знають про доступність
Я почала з невеликого опитування, на яке відгукнулися 38 креаторів, серед яких: вчителі, контент-спеціалісти, вихователі, науковці, художники та інші.
За даними опитування:
- 79 % креаторів — не було обов’язковим вміння доносити інформацію візуально, коли вони влаштовувались на роботу (Рис. 1);
- 76 % креаторів не знайомі з такими базовими стандартами, як WCAG 2.1;
- лише 16 % готові дочитати складну інструкцію до кінця (і це ще не означає, що розуміють і застосовують її).
Насправді це не про байдужість. Просто правила часто складні, об’ємні й не інтегровані в щоденну практику. А ще — креатори не бачать прикладів, як робити це добре. Їм не вистачає підтримки, чітких підказок і відчуття, що це важливо.
Актуальність візуальної доступності у світі
У світі мільйони людей потребують доступного контенту. За даними Vision Atlas [1] від 2020 року з посиланням на дослідження The Lancet [2]:
- 295 мільйонів людей мають помірні та важкі порушення зору;
- ще 258 мільйонів — легкі порушення.
Актуальність візуальної доступності в Україні
У 2020 році в Україні було приблизно 8,3 мільйона людей із порушенням зору. З них 170 000 людей були сліпими (Рис. 2)
За даними Голосу України [3]:
- у 2018 році понад 2,9 мільйона дітей мали порушення зору;
- ця цифра зростає щороку приблизно на 20 тисяч.
І попри це ми досі не вбудували тему доступності в освіту, технічні завдання і щоденні дизайн-процеси.
Як можна змінити ситуацію
Хороша новина тому, що креаторів не потрібно змушувати. Більшість із них — свідомі й зацікавлені люди (Рис. 3). Світ сьогодні тяжіє до спрощення. А значить — замість довгих інструкцій варто дати креатору перший маленький крок. Щось реальне, просте й корисне. І тоді він захоче зробити наступний.
Що далі?
Моя мета — зробити доступність TOP OF MIND, тобто тим, про що подбають першочергово і зможуть врахувати в створенні візуалу.
План дій:
🔍 Дослідити, чому так відбувається (вище в цій статті)
⚠️ Виявити, що найбільш тригерить в неякісному візуальному контенті (в процесі)
💾 Опрацювати великі обсяги знань про те, як має бути (в процесі). Сайти, презентації, книги, методички, інструкції, схеми, інфографіка та ін.
📝 Створити прості гайдлайни для різних креаторів у форматі сайту та матеріалів для друку (заплановано). Цільова аудиторія поширення: Дизайнери різних напрямків, учителі, методисти, ілюстратори, науковці, SMM-спеціалісти, блогери та ін.
🪡 Пошити ці знання (заплановано)
Джерела
- Vision Atlas: https://www.iapb.org/learn/vision-atlas/magnitude-and-projections/countries/ukraine/
- The Lancet: https://www.thelancet.com/journals/langlo/article/PIIS2214-109X(20)30425-3/fulltext
- Голосу України:https://www.golos.com.ua/article/301135
- Більше даних дослідження:https://docs.google.com/document/d/1Gcit1-cPrWPhnGiWk7jcGwl6xg_AVDKNI9nRzTR2dys/edit?usp=sharing